Рано чи пізно дитина починає самостійне життя в суспільстві: хтось з 1,5 року (ясла), хтось із 7 (школа). Але в тому чи іншому випадку більше мінусів, ніж плюсів, тому краще триматися золотої середини. Найоптимальніпшм для початку відвідування дитячого садка вважається вік 3 роки. Чому? Бо саме тоді дитина потребує спілкування з ровесниками, ігор із ними. Хоча є випадки, коли півторарічна дитина йде в садок легше, ніж малюк у 4, а у семирічного першокласника нерідко виникають-труднощі під час звикання до нового колективу. І тут важливу роль відіграє темперамент дитини: сангвінік або холерик залюбки прийме запрошення поспілкуватись з іншими дітьми, флегматик поставиться до цього незадоволено, а меланхолік — з недовірою.

Навіщо йти в садок?

Якщо ви ловите себе на думці, що втомились від дитини, хочете від неї відпочити, то терміново потрібно працювати над собою. Адже наші діти знають, відчувають, про що ми думаємо. І відчувши, що його хочуть «спихнути» в садок, дитина починає ще більше впиратись вашому рішенню, а це - сльози та істерики зранку. Намагайтеся переконати себе, що дитячий садок - це найкраще, що наразі може статися в житті вашого малюка. Важливо, якщо ви наважилися й обрали садок, добре ставитися до всього: металевих горщиків, харчування, групи з 25 дітьми. І пам'ятайте: позитивний настрій мами - це позитивний настрій дитини.

Як підготуватись?

Для того, щоб малюк хотів іти в садок, у нього має бути мотив. Батьківський аргумент «там дітки, будеш гратись», як правило не спрацьовує. Скажіть, що на малюка може чекати ліжечко, яке плаче, якщо в ньому ніхто не спить, і капці, яким самотньо у шафці. А горщик залишиться порожній, і ніхто до нього не підійде і не візьме. Бідний горщик! Фантазія вихователя теж відіграє велику роль - адже малюк «мусить» поливати в групі квіти, збирати іграшки, ходити з нянею за обідом, інакше кажучи, без нього ніяк не обійтися. Як тут не піти в садочок? Як піти уперше?

До перших відвідин садка дитину потрібно готувати і фізично, і психологічно. Днів 10 ходити туди лише на кілька годин. Заздалегідь відкоригувати режим дня - раніше лягати спати, раніше вставати. Звісно водити і забирати малюка з садка повинні тільки мама чи тато. Час бабусь і дідусів настане пізніше. Пам'ятайте: ваша увага, до такої важливої події в житті дитини надасть їй упевненості.

Що робити, коли «не хочу!»

Під час адаптації малюка до садочка є період, який ми називаємо «етапом новизни». Іншими словами, дитина залюбки ходить 3-5 днів, а потім... «не хочу, не піду!» Як правило, за попередні дні батьки вже розслабились, зраділи, що все минуло легко. А, натомість, не варто втрачати пильність: багато гратися з дитиною після садка, обнімати дитину і цілувати, іншими словами, компенсувати вашу розлуку.

Буває так, що довгий час дитина без проблем ходить у садок, а потім категорично відмовляється. Причина такої поведінки може ховатися в сім'ї. Малюк втомився від неуваги, відсутності спільних ігор, а тут ще й у садочку насварили або не вдалося затвердитись у компанії ровесників. Часто буває, що дитина не проявляє себе в колективі так, як може, тоді вона біжить до мами і шукає в неї захисту. Сварити і соромити її не слід - потрібно разом з вихователем знайти вихід із такої ситуації.

Як бути далі?

Ранок і час перед сном дуже важливі для психологічного стану дитини. Малюку потрібно, що вранці мама зарядила його позитивною енергією, хорошим настроєм. Адже так хочеться разом з мамою хоч 5 хвилин повалятись у теплому ліжечку. Насолодитися її поцілунками і ніжними словами. А якщо навколо поспіх, крики, то про який добрий гумор може йтися?

Увечері дитина також прагне уваги. Адже цілий день мама її не цілувала, не носила на руках, не гралася - і вона хоче заповнити цю прогалину. А якщо в батьків футбол, прибирання, прання, то і засинає дитина з істерикою, встає «не з тої ноги», а далі - за «звичним сценарієм». Потрібно вміти тримати емоційний баланс дитини - поцілувати, пригорнути, погратися разом.

Кам'янське, ЗДО №38 «Пізнайко»

ТИПОВІ БАТЬКІВСЬКІ ЗАПИТАННЯ