ВИМОГИ
ДО СКЛАДОВИХ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ ПЕДАГОГА
1.Зовнішній вигляд.
Акуратність. Співробітник повинен мати бездоганний вигляд, бути одягненим у чистий, відпрасований, незношений одяг, дібраний відповідно до розміру.
Доглянутість. Обов'язкове дотримання правил особистої гігієни. Доглянутий одяг, взуття, шкіра, волосся, нігті.
Адекватність. Зовнішній вигляд повинен відповідати стилю освітньої установи. Не схвалюється вечірнє, вельми яскраве, відкрите, прозоре, крикливе вбрання, а також спортивний одяг.
Деталі одягу мають поєднуватися за кольором, структурою тканини і стилем, а також відповідати сучасним тенденціям моди.
Помірність.
2. Загальна гігієна.
До обов'язкового дотримання правил особистої гігієни входять:
• щоденний душ;
• використання дезодоранта без яскраво вираженого запаху;
• догляд за порожниною рота (особливо після їжі);
• щоденний догляд за волоссям;
• догляд за руками і нігтями;
• догляд за ногами.
3. Волосся, зачіска.
3.1. Волосся завжди має бути чистим, доглянутим.
3.2. Волосся нижче за плечі має бути зібраним.
3.3. Волосся має бути максимально природного кольору, зачіска — не екстремальною.
4. Костюм.
Одяг має підходити за розміром. Костюм може бути не з однієї тканини, але має ідеально поєднуватися за всіма параметрами. Костюм повинен бути сезонним. Не допускається:
• спортивний костюм;
• костюм, одягнутий на голе тіло;
• глибокий виріз.
5. Довжина.
5.1. Спідниця. Оптимальна довжина спідниці—до середини коліна (±10см).
5.2. Брюки. Передбачається, що брюки повинні закривати туфлі/ черевики на 2—3 см. Дуже довгі або короткі брюки, а також бриджі небажані.
5.3. Рукава. Довжина рукава має бути комфортною і функціональною. Допускається короткий рукав, але виключається його повна відсутність.
Довжина одягу має бути комфортною, закривати голі частини тіла (особливо живіт і спину) і елементи нижньої білизни.
6. Колготи, панчохи.
Колготи/панчохи мають бути:
• нейтрального кольору;
• чисті, без дефектів;
• без яскраво вираженого узору, а також без сітки або ажуру.
7. Взуття.
7.1. Незалежно від пори року в дитячому садку слід носити змінне взуття.
7.2. Не допускається:
• спортивне, домашнє, масивне взуття;
• зношене, таке, що втратило форму, брудне взуття;
• взуття з відкритим мисом;
• взуття, не зафіксоване на нозі (сабо).
7.3. Взуття повинне бути зручним, чистим (без запаху), фасону, що наближений до класичного, відповідав стилю і кольору вашого одягу.
8. Тканини.
Переважне використання натуральних тканин. Допускається трикотаж. Небажане використання блискучих (з лелітками, пастками, блискучою обробкою, бісером, люрексом), іскристих тканин. Малюнок не повинен бути вельми яскравим. Будь-які написи, фотографії, зображення людей і тварин не прийнятні.
9. Кольори.
Не рекомендується надмірне використання чорного кольору, а також дуже яскравих кольорів і білого. Мають переважати теплі та спокійні тони, а також всі відтінки сірого, коричневого, синього, бежевого кольорів.
10. Аксесуари.
Всі аксесуари повинні поєднуватися за колірною гамою, не бути яскравими, крикливими, мають відповідати стилю працівника освітньої установи.
11. Прикраси.
Не варто одягати вдень дуже яскраві та масивні прикраси.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
«СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ОСЕРЕДКІВ У ГРУПОВИХ КІМНАТАХ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»
Розвивальпий простір (природна, культурна, соціальна складові, простір власного "Я" групової кімнати передбачає створення спеціальних осередків. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу самостійно обирають їх кількість та наповнення. У групових приміщеннях для дітей 5(6)-річного віку можна створити такі спеціальні осередки:
• природознавчий;
• дитячого експериментування;
• ігрової діяльності;
• образотворчої діяльності;
• музичний;
• художнього слова;
• народознавства;
• розвивального навчання;
• спортивний;
• трудової діяльності;
• відпочинку та усамітнення;
• самопізнання;
• співпраці з батьками;
• власної групи.
Природознавчий осередок
Складниками природничого розвивального простору є куточок природи, дитяча лабораторія (в групі), центр природи, міні-музей, екологічна стежина, метеомайданчик, квітник, сад, город тощо.
Належно облаштований куточок природи у груповій кімнаті є базою для спілкування з природними об'єктами у спеціально створеному середовищі. У природознавчому осередку розміщують постійні та сезонні об'єкти природи, предмети догляду за ними.
До такого штучного осередку природи входять:
- календар природи, в якому фіксуються зміни у стані природи, сільськогосподарська діяльність людини відповідно до пори року;
- календар погоди;
- щоденник тривалих спостережень за об'єктами та явищами природи;
- кімнатні рослини гарно, тривало квітучі (бегонія постійно квітуча, фуксія, герань зональна, бальзамін (вогник), узамбарська фіалка), із дрібним різнобарвним листям (дзвіночки, традесканція зелена, традесканція картата, аспарагус, колеус, маранта, бегонія "Рекс", копитняк, герань з різьбленим листям, хлорофітум), із виразно визначеною будовою стебла, листя, квітки (драцена, кімнатний виноград, аукуба (золоте дерево), плющ, троянда, сукуленти/ кактуси), із широким, щільним листям (фікус, аралія, клівія, аспідістра, крінум), рослини, які потребують різного догляду (алое,' примула, гемантус/ гемантус альбіфлос, амариліс, лимон, зигокактус, кордиліна, циперус, зефірантес/ вискочка, монстера, епіфілюм, цикламен). При цьому потрібно пам'ятати, що висота рослин, які виставляють на підвіконні, не повинна перевищувати 15-20 см;
- живі об'єкти постійні (папужка, хом'як, пацюк, білі лабораторні мишки, черепаха пустельна або болотяна);
- живі об'єкти тимчасові (жуки, личинки метелика, пуголовки тощо);
- акваріум з декоративними рибками, які розмножуються різними способами (народжують мальків - гупі, мечуть ікру - скаляри);
- модель Сонячної системи (складники - глобус, схематичні зображення, фотографії космічних об'єктів тощо);
- знаряддя та засоби для догляду за рослинами, тваринами. Небезпечні для здоров'я гострі предмети, добрива для рослин, вітаміни для тварин зберігають у недоступному для дітей місці і використовують лише під наглядом та контролем дорослого.
Доцільним у куточку природи буде оформлення картотеки, з якої діти дістануть необхідні відомості про потреби й умови для життєдіяльності рослин, постійних і тимчасових мешканців куточка природи. Захопливим для старших дошкільників буде сам процес створення такої картотеки разом з вихователем: фотографування; схематичне зображення особливостей, ознак, потреб і засобів пристосування природних об'єктів; розробка та малювання схеми, алгоритму догляду за рослинами, тваринами; систематизація готових карток з інформацією про мешканців куточка.
Цікавою формою роботи в куточку природи є моделювання. Наприклад, створення моделей "Пори року", "Дні тижня" та ін. Робота з цими моделями сприятиме формуванню у дошкільників часових понять, розуміння циклічності часових явищ, взаємозв'язків та залежностей між об'єктами, явищами природи тощо.
Тут також варто представити вироби дітей з природного матеріалу, гербарії; розмістити альбоми з ілюстраціями об'єктів та явищ природи. Доцільно у природознавчому осередку мати мапи зоряного неба, макети планет, глобус тощо; розміщувати інформацію краєзнавчої тематики, фотографії різних природних ландшафтів. У цьому осередку влаштовують і тематичні виставки, наприклад: "Природа рідного краю", "Як я провів літо", "Діти нашої групи на екскурсії в осінньому парку" тощо.
Осередок дитячого експериментування
Осередок дитячого експериментування може бути як самостійним осередком, так і складником природознавчого осередку.
Проведення дослідів є органічним складником екологічного виховання дітей дошкільного віку, тому в групі необхідно виокремити дитячу лабораторію або осередок дитячого експериментування, наповнити його різноманітними матеріалами, приладдям:
- картотека дослідів;
- мікроскоп, збільшувальне скло;
- ваги;
- годинники (пісочний, водний, сонячний);
- моделі грунтів (піщаний, супіщаний, глинистий, суглинистий; підзолистий, дерново-підзолистий, болотяний, чорнозем та ін. відповідно до місця проживання);
- набори предметів з різних матеріалів (дерева, металу, пластмаси, скла) однакові за формою, величиною та різні за вагою; різні за розміром та однакові за вагою;
- різноманітні камінчики, шишки, плоди та насіння рослин, ракушки, пісок, глина та ін.;
- ємкості різні за об'ємом, висотою;
- термометри для вимірювання температури повітря, рідини.
Спеціальний одяг (фартушки водонепроникні, нарукавники, захисні маски, окуляри, гумові рукавички) не лише збереже одяг дітей чистим, а й внесе у пошукову діяльність елемент гри. У щоденнику дослідницької роботи вихователь фіксує тему, мету, тривалість проведення досліду (дослідження), характеристику об'єктів, план поетапного проведення досліду, результати (малюнки, фотографії, діаграми зміни росту та ін.), висновки за результатами досліду. Тематика дослідів повинна мати пізнавальний і пошуковий характер, а сам дослід бути реальним у виконанні та доводитися до логічного завершення. Все це сприятиме оволодінню дітьми елементарними уявленнями про явища й об'єкти природи, взаємозв'язки у ній та забезпечить відповідальне ставлення дітей до ходу і результатів досліду.
Міні-музей природи можна облаштувати як груповий, так і загально-садковий. У ньому зберігаються:
- світлини дітей у природі, рослин та тварин, за якими вони спостерігали під час екскурсій за межі закладу;
- тематичні газети, плакати, зроблені дітьми та батьками;
- папки з надрукованими розповідями про сімейні подорожі в природу, інші країни;
- незвичайні камінці, сухі гілки, які діти знайшли під час екскурсій;
- поробки з природного матеріалу;
- альбоми з малюнками дітей;
- календарі спостережень за погодою, фенологічні календарі;
- інформація про стихійні природні лиха та ін.
Поповнення такого міні-музею різноманітними експонатами спонукатиме старших дошкільників до активної діяльності, сприятиме формуванню навичок правильної поведінки в природному оточенні. Тому що фотографія зафіксує не тільки цікаві моменти спостереження, працю дітей під час догляду за мешканцями куточка природи, на городі, у квітнику тощо, але й приклад негативного вчинку.
Осередок ігрової діяльності
У групових приміщеннях необхідно створити умови для різних видів ігор: сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, настільно-друкованих, театралізованих, дидактичних. Для цього в осередку ігрової діяльності варто організувати відповідні міні-осередки.
Для проведення сюжетно-рольових ігор треба передбачити атрибути для організації найпопулярніших серед старших дошкільників ігор, зокрема таких, як: "Родина", "Магазин", "Перукарня", "Лікарня" тощо. Атрибутами для ігор можуть бути:
• сюжетно-образні іграшки (ляльки, фігурки тварин, м’які іграшки, іграшкові меблі, посуд, побутова техніка, різні види транспорту, технічні інструменти);
• предмети-замінники (клаптики тканини, поролон, мотузки, коробки, килимки різні за формою і розміром);
• макети та предметно-ігрові фони (палац ляльки з кімнатами, макет-карта "Вулиці мого міста" тощо);
• ігрові модулі.
Варто зазначити, що ці атрибути повністю виставляють у молодшому дошкільному віці, а в старшому - зберігають на полицях шаф чи у спеціальних коробках.
Конструкторсько-будівельні ігри потребують наявності достатнього місця для зведення будівель та розміщення необхідного обладнання, дерев'яні, металеві, пластмасові конструктори універсального і тематичного типу, а також кубики, коробки, колодки різного розміру та інші нетрадиційні й допоміжні матеріали. У цьому міні-осередку також можуть бути представлені малюнки і схеми будівель, модульні та великогабаритні системи, які трансформуються, - палатка-автобус, будинок-пароплав тощо.
У міні-осередку театралізованих ігор доцільно мати різні види театрів (настільний, пальчиковий, маріонетковий та інші), елементи декорацій, ширми, театральну бутафорію, атрибути для ігор-драматизацій, костюми та їх елементи, наголовники, нагрудні знаки, зображення відомих казкових персонажів тощо.
Міні-осередок дидактичних ігор можна розміщувати як в ігровому осередку, так і в осередку розвивального навчання.
Сучасна промисловість пропонує для використання у роботі з дітьми дошкільного віку широкий вибір продукції настільно-друкованих ігор. Це - різноманітні площинні та об'ємні пазли, лото, доміно, шашки, ігри-подорожі, ігри за сюжетами казок, ігрові набори тощо.
Осередок образотворчої діяльності
Створюючи осередок образотворчої діяльності для дошкільнят, потрібно наповнити його різноманітними матеріалами, зокрема такими, як:
• прості та кольорові олівці;
• пастель, акварель, гуаш;
• фломастери;
• крейда;
• папір для малювання;
• розмальовки;
• мольберти;
• пластилін;
• лекала*
• обладнання для аплікації та ліплення, для роботи з природним матеріалом. Також у цьому осередку варто розмістити копії скульптур, репродукції картин, відомості про їхніх авторів тощо.
Музичний осередок
У музичному осередку треба розмістити різні види музичних іграшок та музично-дидактичних ігор, дитячі музичні інструменти, ілюстрації до музичних творів, а також аудіо- та відеопрогравач, аудіо- та відеозаписи тощо.
Осередок художнього слова
В осередку художнього слова має бути облаштоване місце для роботи дітей із книжкою. Педагогічним працівникам треба розмістити на полицях книжки різних жанрів, альбоми, папки з ілюстраціями до художніх творів, зображення казкових персонажів, портрети класиків української дитячої літератури. Також у цьому осередку доцільно облаштувати "книжкову лікарню", де діти мали б змогу ремонтувати книжки.
Осередок народознавства
В осередку народознавства можна розмістити предмети української національної символіки - вінок, вишитий рушник, жовто-блакитний прапорець, тризубець, ляльки в українському народному вбранні, посуд, традиційні українські іграшки, витвори декоративно-вжиткового мистецтва, зображення "родинного дерева життя" тощо. В цьому осередку можна також створити міні-осередок - куточок родини, у якому розмістити світлини членів родини, інформацію про найближче сімейне оточення дітей.
Осередок розвивального навчання
Оснащення осередку розвивального навчання для дітей дошкільного віку потрібно збагатити атрибутами, які спрямовані на розвиток у них пізнавальних та психічних процесів. Це можуть бути:
• головоломки;
• ребуси;
• кросворди;
• ігри типу "Танграм", "Чарівні палички";
• математичне лото;
• доміно тощо.
З метою формування елементарних математичних уявлень у дітей цей осередок необхідно забезпечити матеріалами для ознайомлення з цифрами, числовими множинами, просторовими, часовими поняттями та поняттями розміру й об'єму. Для цього варто мати;
• різноманітні розмальовки;
• парні картки;
• площинні лабіринти;
• схематичний годинник;
• вимірювальні штанги;
• стрічки;
• смужки різної довжини і ширини;
• умовні мірки;
• різні ємності;
• предмети для вимірювання об'єму і маси тощо.
У цьому осередку також можуть бути розміщені матеріали для навчання дітей грамоти: зображення букв, алфавіт, кубики Зайцева, магнітна абетка, таблиці, схеми, тренажери та посібники для підготовки руки дитини до письма тощо.
Спортивний осередок
Оскільки забезпечення достатнього рівня фізичного розвитку є одним із пріоритетних напрямів підготовки дітей 5(6)-річного віку до шкільного життя, то у цьому осередку має бути різноманітне обладнання:
• м'ячі;
• кольорові кулі для прокочування;
• кеглі;
• мішечки з піском для метання;
• скакалки тощо.
Для розвитку основних рухів дітей у спортивному осередку доцільно також мати:
• дуги;
• лави;
• колоди;
• куби;
• обручі;
• сюжетні нестандартні м'які іграшки для переступання, підлізання, перестрибування;
• ракетки з воланами;
• різноманітні природні матеріали (шишки, каштани, жолуді);
• кольорові стрічки, прапорці, султани, парашути;
• обладнання для спортивних ігор (баскетбольне кільце, дарц, кільце-кид, шашки, шахи).
Для оптимального розміщення спортивного матеріалу варто використати гачки, коробки, ящики, навісні полиці тощо.
Осередок трудової діяльності
В осередку трудової діяльності має бути обладнання, яке спонукатиме дітей до практичних дій та сприятиме розвитку в них навичок самообслуговування. Для дітей старшого дошкільного віку в осередку трудової діяльності варто передбачити міні-стенди, наприклад, куточок "Ми чергуємо" - з фартухами, совочками для змітання крихт зі столу, губками, ганчірками; куточок "Маленькі помічники" - з дитячими граблями, совками, лопатами тощо.
Осередок відпочинку та усамітнення
В осередку відпочинку та усамітнення варто створити умови, які давали б дітям змогу відпочити, заспокоїтися, позбутися негативних емоцій, поділитися з педагогом своїми проблемами, переживаннями, разом розв'язати конфліктну ситуацію. Цей осередок доцільно облаштовувати м'якими меблями, бажано відокремити його від інших осередків ширмою.
Осередок самопізнання
В осередку самопізнання доцільно розмістити дзеркало, предмети індивідуального догляду. В ньому мають бути ілюстрації до казок, оповідань, дитячі книги, фотографії. Тут також можна встановити ростомір, ваги тощо.
Осередок співпраці з батьками
В осередку співпраці з батьками треба передбачити стенди, папки-пересувки, плакати, на яких розміщують інформацію для батьків: поради, рекомендації психологічного та педагогічного змісту, оголошення тощо.
Осередок власної кімнати
В осередку власної кімнати мають бути зібрані короткі відомості про дітей групи, працівників, зазначена назва групи (наприклад: "Казка", "Усмішка", "Курчата" тощо). Цей осередок можна оформити груповими світлинами дітей, яскравим панно, атрибутикою до назви групи. Також в осередку власної кімнати розміщують вітальні листівки та інформацію про дітей, які святкують день народження. Тут можна облаштувати стенди з побажаннями та рекомендаціями для дітей та батьків, а також з інформацією про досягнення дітей (перемога у спортивному змаганні, участь у святі тощо).
Наголошуємо ще раз на тому, що процес організації осередків у групових кімнатах для дітей дошкільного віку підпорядковується загальним вимогам та принципам доцільності і відповідності змісту Базового компонента дошкільної освіти України і Державної базової програми розвитку дітей дошкільного віку "Я у Світі". Треба також зазначити, що це є орієнтовний перелік, педагоги-практики можуть варіювати укомплектованість осередків та наповнюваність їх змістом, але керуючись при цьому розумінням пріоритетності якісного розвивального життєвого простору для повноцінного розвитку особистості дитини.
За матеріалами збірника методичних матеріалів
«Обов’язкова освіта дітей старшого дошкільного
віку. Форми здобуття, організація і зміст роботи»
(Тернопіль, "Мандрівець», 2011)
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
"ОСОБЛИВОСТІ ПЕРСПЕКТИВНОГО ТА КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ"
Важливе завдання дошкільного навчального закладу, визначене Базовим компонентом дошкільної освіти, — формування належного рівня освітніх компетенцій дитини, що забезпечує її психофізичний, особистісний розвиток та активність і успішність у житті. Реалізація цього завдання прямо залежить від організації роботи як усього педколективу загалом, так і кожного вихователя окремо. Відповідно до Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 01,10.2012р. №1059) обов'язковим документом для вихователя дитячого садка є план.
Планування вихователями освітньої роботи надає педагогічному процесові організованого характеру; робить діяльність вихователя цілеспрямованою і результативною; актуалізує роль дорослих у вихованні дитини; визначає конкретні завдання, зміст, форми та методи роботи з дошкільниками.
Освітня діяльність вихователів дістає своє відображення у перспективному (на місяць, квартал, півріччя) і календарному (на день, тиждень) планах, складові яких взаємопов'язані за змістом.
Перспективний план дає змогу продумати наперед зміст роботи з дітьми згідно з вимогами чинних освітніх програм, визначити найбільш ефективні методи, прийоми та засоби, спрямовані на реалізацію важливих розвивальних, навчальних і виховних завдань.
До перспективного плану освітнього процесу, як правило, належить сітка занять на місяць із визначеними темами та програмовим змістом. У практиці до неї додають перспективу ігрової та трудової діяльності дітей, проведення свят і розваг тощо.
Календарний план складається на основі перспективного. У ньому зазначається зміст освітньої роботи з окремою групою дітей на щодень. При цьому вихователь має забезпечити правильний розподіл фізичного, психічного навантаження на дитячий організм, чергування активності та відпочинку; передбачити раціональне поєднання різних видів та форм проведення організованої і самостійної ігрової, рухової, пізнавальної, трудової, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності дітей.
Практика засвідчує: найбільш зрозуміла та зручна для вихователів комбінована форма планування — перспективно-календарний план, який розробляється зазвичай на місяць.
На початку місяця прописуються ранкова гімнастика, загально розвиваючі вправи та гімнастика після денного сну (по 2 комплекси на місяць із зазначенням ускладнень до кожного комплексу через тиждень); робота з батьками вихованців конкретної вікової групи (форма, тема, термін проведення). Подається сітка організованої освітньої діяльності дітей. Для такого виду планування важливим є ведення робочого зошита вихователя, в якому, залежно від досвіду, педагог пише плани чи розгорнуті конспекти занять, хід дидактичних, сюжетних ігор, корегує заплановані заздалегідь у календарно-перспективному плані спостереження та індивідуальну роботу з дітьми.
Форма планів може бути довільною: графічною або текстовою, за режимними моментами, тематичними напрямами, лініями розвитку, освітніми лініями, видами діяльності тощо.
Вид, форма та період планування освітнього процесу в дошкільному закладі визначаються і затверджуються педагогічною радою.
СТРУКТУРА ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЛАНУ
Основні структурні компоненти перспективного плану
- Орієнтовний розподіл занять.
- Ранкова гімнастика, загально розвиваючі вправи та гімнастика пробудження після сну.
- Робота з батьками.
-Блокова сітка орієнтовного місячного перспективного планування організованої освітньої діяльності.
Додаткові розділи (з урахуванням внутрішніх потреб)
- Спостереження в природному та предметно-соціальному довкіллі.
- Пізнавально-ігрова та рухова діяльність дітей на місяць.
- Усна народна творчість.
ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ
Розділ І. Орієнтовний розподіл занять
Орієнтовний розподіл занять складається для конкретної вікової групи дітей. Виходячи з цього, визначається освітня спрямованість, кількість, тривалість та вид занять (інтегровані, комплексні, тематичні, комбіновані).
Розділ II. Ранкова гімнастика, ЗРВ та гімнастка пробудження після сну
На місяць планують по 2 комплекси ранкової гімнастики (один з предметами), ЗРВ та гімнастики пробудження після сну. Вказують назви комплексів, добір та кількість вправ, дозування відповідно до віку та ускладнень.
Розділ III. Робота з батьками
Цей розділ планується у таблиці, у якій визначено як роботу з батьками в групі, так і загалом по дитсадку.
Розділ IV. Блокова сітка орієнтовного перспективного планування
Блокова сітка — найефективніша форма проектування роботи з дітьми, що дає змогу реалізувати вимоги освітньої програми. Вона розробляється на кожний місяць окремо, зміст блокової сітки — основа для розробки календарного плану, в якому конкретизуються (деталізуються) види, форми, методи й прийоми роботи з дітьми. У цій орієнтовній сітці занять також зазначається тематичний напрям дня.
ДОДАТКОВІ РОЗДІЛИ ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЛАНУ
Розділ V. Спостереження в природному та предметно-соціальному довкіллі
У цьому розділі планують спостереження на місяць, які здійснюються як у довкіллі, так і з використанням фото-, відеороликів, альбомів, ілюстрацій тощо.
Цілеспрямовано й послідовно визначати об'єкти і явища спостережень допоможе циклограма, яку заповнює сам вихователь, враховуючи пізнавальну тематику кожного тижня, місяця, особливості пір року і т.д. Це допомагає фіксувати всі об'єкти спостережень, а потім вводити їх у календарний план з урахуванням віку дітей, їхнього досвіду, рівня обізнаності тощо.
Розділ VI. Пізнавально-ігрова та рухова діяльність дітей на місяць
У цьому розділі планують ігрову діяльність протягом місяця.
Розділ VІI. Усна народна творчість
Добирати фольклорні твори (потішки, пісні, лічилки, скоромовки, мирилки, заклички, прислів'я, приказки, щедрівки, колядки, загадки, казки) можна як за тематичним принципом, так і довільно. Обрані для вивчення впродовж місяця твори вносяться у додатковий розділ перспективного плану.
ПРИНЦИПИ ЩОТИЖНЕВОГО ПЛАНУВАННЯ
ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ
Орієнтовний щотижневий перспективний план освітньої роботи в групах дитячого садка складається з урахуванням низки важливих принципів.
Принцип тематичного розподілу навчально-пізнавального матеріалу покладено в основу організації діяльності дітей.
Принцип інтеграції забезпечується реалізацією поставлених програмових завдань під час різних видів дитячої діяльності (ігрової, рухової, пізнавальної, трудової, комунікативно-мовленнєвої, художньої) з урахуванням дидактичних цілей, вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Принцип креативності передбачає оригінальність, гнучкість, швидкість, варіативність та інноваційність. Форма планування освітнього процесу в блоковій сітці дає педагогові змогу самостійно розробляти зміст кожного блоку або конкретного розділу, відповідно до обраних ним методик і технологій та з урахуванням особливостей розвитку дітей групи. А головне — по-своєму визначати у календарному плані послідовність педагогічних дій, використовувати пропонований матеріал у різних видах, формах.
Принцип художньо-естетичного супроводу забезпечується обов'язковим поєднанням завдань пізнавального та художньо-естетичного розвитку дітей засобами образотворчої (малювання, аплікація, ліплення та конструювання) і театралізованої діяльностей.
Принцип громадянськості передбачає реалізацію соціальних аспектів освітнього процесу, пов'язаних з вихованням почуття патріотизму, формуванням національних рис характеру, усвідомлення національних цінностей. Це можна відстежити за змістом таких блоків і розділів сітки: "Народознавство", "Художня література", "Бесіди на морально-етичні теми", "Художньо-естетичний розвиток», тощо.
Принцип гуманізації полягає у створенні максимально сприятливих умов для виявлення, розвитку задатків і здібностей кожної дитини на основі поваги і довіри до неї, прийняття її особистісних цілей і запитів.
Доцільність та універсальність такого планування полягає в тому, що назви блоків, розділів можуть змінюватися залежно від назв розділів програми, за якою працює конкретний дитячий садок; а їхній зміст визначається вимогами відповідної програми, методиками, які використовують педагоги закладу, особливостями розвитку дітей певної групи.
ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Пропоноване перспективне планування допоможе педагогові досягти вагомих результатів.
♦ Формувати у дітей розуміння цілісності реального світу в його різних проявах.
♦ Формувати в дітей перші уявлення про людську сутність та довкілля, в якому ми живемо.
♦ Стимулювати пізнавальну активність дітей у різних видах діяльності.
♦ Підводити вихованців до елементарного розуміння загальних законів природи, виховати емоційне позитивне ставлення до неї.
♦ Формувати основи національної свідомості через організацію систематичної роботи з українознавства.
♦ Розвивати творчі здібності дітей засобами образотворчого мистецтва.
♦ Виховувати у дітей такі особистісні якості, як самостійність, допитливість, ініціативність: підтримати інтерес до здорового способу
Представлений підхід до перспективного планування дає кожному педагогу можливість проявити власну творчість, професійну компетентність у розробці календарного плану, організації щоденної роботи з дітьми, а саме: конкретизувати освітні завдання з розвитку кожної дитини і дитячого колективу загалом; розробити зручну для себе систему форм, методів і прийомів роботи; використовувати рекомендації вчених і практиків з урахуванням конкретних умов дошкільного закладу, рівнів розвитку дітей окремої групи; створити освітній простір для організації різних видів дитячої діяльності, що забезпечуватиме оптимальний розвиток кожного вихованця.
ПАМ’ЯТАЙМО!!!
Грамотно складений план – надійний путівник у реалізації поставлених завдань.
ПРИНЦИПИ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУВАННЯ
- послідовність у викладенні матеріалів
- чіткість поставлених задач;
- відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей;
- різноманітність видів діяльності.
УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ
- забезпечення емоційного комфорту, створення атмосфери доброзичливості;
- формування відчуття захищеності, довіри до навколишнього світу, надання дитині можливості звернутися до дорослого у ситуаціях страху, невідомості
- створення природного, предметно - ігрового та соціально – розвивального середовища;
- інтегрований підхід, що забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність та повторення програмового матеріалу
- професійна компетентність педагога - знання вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, готовність до змістовного спілкування з ними, володіння сучасними освітніми технологіями.
Рекомендації щодо підвищення ефективності
навчально - виховного процесу
1. Оцінюйте особистісну цінність зусиль дитини.
2. Забезпечуйте природну динаміку розвитку дитини.
3. Розширюйте межі свободи дитини.
4. Сприяйте розширенню дитячої території.
5. Емоційно забарвлюйте життя дитини.
6. Спонукайте дитину розмірковувати й аналізувати.
7. Поважайте своєрідність та унікальність дитини.
8. Забезпечуйте психологічний комфорт дитини.
9. Заохочуйте дитину в досягненні успіху.
10. Цінуйте процес розвитку кожного вихованця.
Пам'ятайте, що «НОРМА» - це не середнє, що є, а те краще, що можливе в конкретному віці для конкретної дитини за відповідних умов.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
"ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ПОЗИЦІЇ ДИТИНИ ЩОДО ВЛАСНОЇ БЕЗПЕКИ"
Дорослі, які беруть участь у формуванні активної позиції дитини щодо власної безпеки, мають пам'ятати, що:
кожна дитина має усвідомлювати, що немає більшої цінності, ніж життя, бути впевненою, що її люблять і цінують;
дитина має знати, що у неї є права. Так само, як право дихати, вона має право захищати своє тіло, свої думки, свої погляди;
дитина не повинна боятись. Страх — поганий помічник у ситуаціях, коли треба діяти рішуче і швидко;
не можна виховувати у дитини сліпе підкорення авторитету дорослого або виробляти у неї автоматичні звички. Дії дитини мають бути свідомими і розумними, а дорослі повинні заохочувати прояви дитячої ініціативи;
дитина має довіряти близьким дорослим — батькам, вихователям, вчителям — і, не вагаючись, розповідати їм про будь-яку пригоду; дитина має бути певною, що близькі зрозуміють та допоможуть;
у розмовах з дитиною не може бути заборонених тем. Якщо розповідь дитини (особливо стосовно сексуальних домагань) не слухають або, що найгірше, не вірять їй, відчуття несправедливості може призвести до девіантних форм поведінки або до хронічного психоемоційного напруження дитини внаслідок стресової ситуації;
діти мають бути певні: ніхто не каратиме їх за відмову розмовляти з незнайомими людьми. У ситуації, коли дорослі проявляють настирливість чи агресивність, діти мають право брехати, кричати, тікати, здіймати паніку, робити все, що вважають за потрібне, аби залишитися неушкодженим;
діти мають знати, що інтимні частини тіла належать лише їм, і у відсутності батьків та вихователів ніхто без дозволу дитини не має права їх оглядати, а тим більше — торкатися. Навіть під час медичних оглядів у дошкільних навчальних закладах поруч з дитиною має бути вихователь.
Варто зважати на те, що безпека — це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, вміння адекватно поводитися в різних ситуаціях. Адже опинитися в екстремальній ситуації дитина може зовсім несподівано, тоді, коли близького дорослого, який захистив би її, немає поруч. Тому головне завдання — формувати у дітей самостійність і відповідальність.
З огляду на це більше уваги слід приділяти організації різних видів діяльності, що збагачують життєвий досвід дітей. Роль вихователя дошкільного навчального закладу в цьому процесі полягає в тому, щоб створити відповідні умови для запровадження активних форм навчання: педагоги мають моделювати ситуації, наближені до реальних, аби їх вихованці знали, як поводитися в подібних випадках, і вміли застосовувати свої знання на практиці.
